top of page

Що таке персоналізована медицина?

Персоналізована медицина — це концепція, згідно з якою діагностику та лікування пристосовують до конкретної людини, а не покладаються на універсальний підхід. Є багато факторів, які визначають ризик певних захворювань для окремих пацієнтів і те, наскільки добре він або вона реагує на лікування - наприклад, генетика, спосіб життя та навколишнє середовище. Аналізуючи цю інформацію разом із вашим діагнозом і клінічними записами, наші лікарі можуть визначити найбільш ефективний план лікування для вас і ваших потреб.

 

Тераностика – це форма персоналізованої медицини, яка пристосовує техніки лікування до індивідуально до кожного пацієнта на основі інформації з діагностичних сканувань. Ці сканування є дуже детальними та дозволяють нашим лікарям визначити, чи ефективним є лікування для кожного окремого пацієнта, і якщо так, то в якій дозі та як часто його слід застосовувати.

Що таке ядерна медицина?

Ядерна медицина використовує невеликі кількості радіоактивних речовин, які називаються радіоактивними ізотопами або радіоізотопами, для діагностики та лікування захворювань. Їх також називають радіоіндикаторами для діагностики (наприклад, 68Gallium) і радіофармацевтичними препаратами для лікування (як 177Lutetium). Ядерну медицину часто використовують для діагностики та лікування раку. Тераностика - розділ ядерної медицини.

Загальна інформація про рак простати?

Рак передміхурової залози є найпоширенішою злоякісною пухлиною, яку знаходять у чоловіків у всьому світі − у середньому реєструється 1,4 мільйона нових випадків на рік.

Лише в Австрії близько 73 000 чоловіків наразі живуть з діагнозом − рак передміхурової залози, близько 5 700 чоловіків розвивають це захворювання щороку, і близько 1 200 чоловіків щороку помирають від цієї хвороби. Таким чином, карцинома передміхурової залози становить близько 25 відсотків усіх випадків діагностування раку в Австрії.

На пізніх стадіях, карциноми передміхурової залози метастазують у лімфатичні вузли, скелет, а також у різні органи. Для лікування пацієнтів із метастазованою карциномою передміхурової залози, можна використовувати PSMA радіолігандну терапію (RLT) 177LU (177LU (lutetium) PSMA radio-ligand therapy (RLT)) у випадках, якщо прогресування захворювання є очевидним, незважаючи на попереднє лікування пацієнта традиційними місцевими та системними терапіями (хірургія, гормональна терапія, хіміотерапія, променева терапія тощо).

Що таке карцинома простати?

Карцинома передміхурової залози − це тип раку, який розвивається в простаті. Простата — це невелика залоза у формі волоського горіха в чоловічій репродуктивній системі, яка оточує першу частину уретри трохи нижче сечового міхура, як манжета. Простата виробляє насінну рідину, яка живить і транспортує сперму.

Рак передміхурової залози виникає, коли клітини передміхурової залози аномально змінюються та починають неконтрольоване зростання, утворюючи злоякісну пухлину. Якщо не лікувати, ракові клітини можуть поширюватися за межі простати до сусідніх тканин і органів, таких як лімфатичні вузли, кістки або інші віддалені частини тіла.


На ранніх стадіях рак передміхурової залози майже ніколи не викликає помітних симптомів. У міру прогресування раку можуть виникнути такі симптоми: утруднене сечовипускання, слабкий потік сечі, часте сечовипускання (особливо вночі), кров у сечі або спермі, еректильна дисфункція, біль або дискомфорт в області тазу та біль у кістках.

Рак передміхурової залози зазвичай діагностується за допомогою комбінації методів, які включають пальцеве ректальне обстеження, аналіз крові для визначення простат-специфічного антигену (ПСА / PSA) і, якщо необхідно, біопсією передміхурової залози для дослідження тканини простати на наявність ракових клітин. Тести візуалізації, такі як УЗД, МРТ або сканування кісток, також можуть бути використані для визначення ступеня та поширення раку.

Варіанти лікування раку простати залежать від різних факторів, таких як наприклад стадії раку, агресивності пухлинної тканини, загального стані здоров'я пацієнта, а також його побажаннях. Лікування може включати активне спостереження (регулярний моніторинг без негайного втручання), хірургічне втручання (радикальна простатектомія), променеву терапію, гормональну терапію, хіміотерапію, імунотерапію або комбінацію цих методів.

Регулярні огляди та раннє виявлення мають вирішальне значення для лікування раку простати. Чоловікам рекомендується обговорити переваги та ризики скринінгу на рак передміхурової залози зі своїм лікарем або ж медичними консультантами, та прийняти обґрунтоване рішення на основі своїх особистих обставин.

Які причини раку простати?

Є кілька факторів, які можуть збільшити ризик розвитку раку простати. Ось кілька можливих причин:

 

  • Вік: Ризик раку простати зростає з віком. Чоловіки старше 50 років мають вищий ризик, ніж молодші вікові групи.

 

  • Сімейна історія: Сімейна історія раку передміхурової залози може підвищити ризик. Чоловіки, чий батько чи брат хворі на рак передміхурової залози, також мають вищий ризик його розвитку.

 

  • Генетичні фактори: Певні генетичні зміни, або мутації можуть збільшити ризик раку простати. Мутації в генах BRCA1 і BRCA2, які зазвичай асоціюються з раком грудей і яєчників, також можуть підвищити ризик раку передміхурової залози.

 

  • Етнічна приналежність: Рак передміхурової залози частіше зустрічається у афроамериканських чоловіків, ніж у чоловіків інших етнічних груп. Ризик, як правило, нижчий у азіатських та іспаноамериканських чоловіків.

 

  • Гормональні фактори: Чоловічий статевий гормон тестостерон і продукти його розпаду можуть впливати на ріст клітин простати. Дисбаланс, або підвищена чутливість до цих гормонів може збільшити ризик.

 

  • Спосіб життя та дієта: Дієта з високим вмістом жирів, особливо споживання червоного м’яса та насичених жирів, а також нестача фруктів і овочів може бути пов’язана з вищим ризиком раку простати. Здорова дієта з високим вмістом фруктів, овочів і продуктів, багатих клітковиною, може зменшити ризик.

 

  • Надмірна вага: Ожиріння та високий вміст жиру в організмі пов’язують із підвищеним ризиком більш агресивних форм раку простати.

 

  • Куріння: Куріння може збільшити ризик розвитку раку передміхурової залози, особливо більш агресивних форм захворювання.

 

​Важливо зазначити, що наявність цих факторів ризику не призводить автоматично до раку передміхурової залози, і у чоловіків без цих факторів ризику також може розвинутися захворювання. Регулярний скринінг, починаючи з 45 років або не пізніше 50 років, і відкрите спілкування з лікарем мають вирішальне значення для оцінки ризику та вжиття відповідних заходів для раннього виявлення або лікування.

Які симптоми раку простати?

Симптоми раку простати часто можуть залишатися непоміченими на ранніх стадіях. Однак, коли пухлина збільшується або поширюється на інші ділянки, можуть з’явитися різні симптоми. Ось деякі можливі ознаки раку простати:

  • Проблеми з сечовипусканням: Труднощі з початком або припиненням сечовипускання, слабкий струмінь сечі, часте сечовипускання (особливо вночі), відчуття, що ви не можете повністю спорожнити сечовий міхур.

  • Кров у сечі або спермі: Наявність крові в сечі (гематурія) або спермі (гемоспермія) може бути ознакою раку простати.

  • Біль або дискомфорт: Біль або дискомфорт в області тазу, попереку, стегнах або верхній частині стегна може свідчити про запущене захворювання або наявність метастазів.

  • Еректильна дисфункція: Труднощі з отриманням або підтриманням ерекції можуть свідчити про ураження нервів або кровоносних судин пухлиною.

Важливо відзначити, що ці симптоми можуть також вказувати на інші захворювання або стани, не пов’язані з раком простати. Тим не менш, якщо симптоми не зникають або помітні, чоловікам слід звернутися до лікаря, щоб визначити причину. Раннє виявлення раку передміхурової залози зазвичай здійснюється шляхом регулярних скринінгових обстежень, насамперед шляхом визначення простатспецифічного антигену (тест на ПСА/PSA-test) і ректального дослідження.

Які є стадії раку простати?

При раку передміхурової залози для опису ступеня поширення пухлини зазвичай використовуються такі стадії:

  • Стадія I: Рак передміхурової залози обмежується передміхуровою залозою і не може бути виявлений за допомогою фізичного огляду або візуалізації. Пухлина зазвичай невелика і росте повільно.

  • Стадія II: Пухлина все ще обмежена передміхуровою залозою, але її можна виявити лікарем або за допомогою візуалізації. Пухлина може бути трохи більшою, ніж у I стадії, але ще не поширюється за межі капсули простати.

  • Стадія III: Пухлина поширилася за межі капсули передміхурової залози і могла вразити навколишні тканини, наприклад навколишню жирову тканину або насінні бульбашки. На цьому етапі ризик ураження лімфовузлів вже може бути підвищений.

  • Стадія IV: Пухлина поширюється на віддалені органи або тканини.

Стадіювання раку простати допомагають лікарям оцінити ступінь пухлини та визначити відповідні варіанти лікування. Визначення стадії ґрунтується на різних діагностичних процедурах, включаючи фізикальне обстеження, методи візуалізації, такі як МРТ (MRI), ПЕТ-КТ (PET-CT) або сцинтиграфія кісток, а також результат взятої біопсії тканини.

Які існують види терапії раку простати?

Існують різні варіанти лікування раку передміхурової залози, залежно від стадії та агресивності пухлини, а також індивідуальних потреб і вподобань пацієнта. Ось кілька поширених варіантів лікування:

  • Активне спостереження: У випадках невеликого розміру пухлини в передміхуровій залозі та повільно зростаючих, неагресивних пухлин можна проводити ретельний моніторинг росту пухлини без негайного лікування.

  • Хірургічне втручання: Простатектомія, під час якої хірургічним шляхом видаляється вся передміхурова залоза та, якщо необхідно, навколишні лімфатичні залози. Особливо на ранніх стадіях пухлини, коли вона ще обмежена простатою.

  • Променева терапія: Простату можна опромінювати ззовні (зовнішня променева терапія), або шляхом введення радіоактивних імплантатів у простату (брахітерапія). Це може бути необхідним як основне лікування або як додатковий захід після простатектомії.

  • Гормональна терапія: Для прогресуючого раку передміхурової залози, гормональна терапія - фактично антигормональна терапія - може бути використана для блокування вироблення або впливу тестостерону, оскільки ріст раку простати зазвичай залежить від чоловічого статевого гормону.

  • Хіміотерапія: Хіміотерапію можна застосовувати при поширеному раку простати, коли пухлина поширилася на інші органи. Він спрямований на боротьбу з раковими клітинами всього організму.

Важливо відзначити, що рішення про лікування приймається індивідуально і повинно прийматися в тісній координації між лікуючим лікарем і пацієнтом.

Що стосується тераностичного лікування, яке поєднує в собі використання радіофармацевтичних речовин для діагностики та лікування раку, цей метод використовується у деяких пацієнтів із прогресуючим раком простати. Це персоналізований препарат, у якому вибирається відповідний радіофармацевтичний препарат, який специфічно зв’язується з пухлинними клітинами, а потім використовується як для діагностики (наприклад, ПЕТКТ), так і для цільової терапії (радіонуклідна терапія).

Тераностичне лікування показало багатообіцяючі результати та вважається однією з найефективніших форм терапії для деяких пацієнтів з раком простати.

bottom of page